Начать чат в Viber
Начать чат в Telegram
Начать чат в Messenger

ул. Антоновича, 50

ул. Ярославская, 10

Проверить статус заказа

ІНТЕРВ'Ю. Артем Рябошапка про UX-дизайн, американський футбол та соціальні проекти

23.01.2019

Ми продовжуємо давати поради молодим дизайнерам та брати інтерв’ю у тих, хто вже знайшов своє місце під дизайнерським сонцем. Наш сьогоднішній герой поєднує в собі й технічний, і гуманітарний склад розуму, адже він — UX-дизайнер. Артем Рябошапка не тільки успішний у своїй професії, він ще й викладає курси дизайну в Meat Studies. А ще у Артема надзвичайно милий друг — пес Отто. До речі, офіс 24 Print абсолютно pets-friendly, тому ви можете залюбки брати своїх чотирилапих друзів із собою друкувати!

 

Артеме, розкажіть, будь ласка, про свою сферу діяльності, про UX-дизайн та детальніше про те, чим Ви займаєтеся?

Що таке взагалі UX-дизайн? Навідміну від Заходу, це поняття в пострадянському просторі з’явилося нещодавно. А в університетах Америки викладають дисципліну UX-дизайн.

Якщо ми говоримо про дизайн, як про творчість або як про мистецтво, то UX-дизайн до цього не має жодного відношення. UX-дизайн більше про психологію. В західних університетах, коли проходять курс UX, то вивчають психологію і розуміння предмета, щоб потім дійти до його суті. Це дає змогу зрозуміти, як працює мозок людини, як поводить себе людина в суспільстві. Основне, що має вирішувати UX-дизайнер — це розуміння, чому виникла проблема, як людина намагається її вирішити в буденному житті і як вона може її вирішити з допомогою UX-дизайнера. У принципі, дизайн — це вирішення проблем, це не є мистецтво. Проблеми можуть бути досить різного характеру, від купівлі квитка до кип’ятіння води в чайнику. Тобто це все вирішує дизайнер, а саме UX-дизайнер.

З чого Ви починали свій шлях дизайнера?

Я починав з хіп-хоп культури та графіті. А взагалі, я з дитинства дуже любив малювати. У мого батька були картинки літаків та танків, і мені дуже подобалося їх перемальовувати.

Я завжди намагався приділяти увагу деталям. Коли в школі малював машину, то намагався зобразити поворотники, колеса, тобто всі-всі дрібні деталі. А інші діти просто малювали квадрат з кругами у вигляді коліс і яскраво розмальовували. Вони отримували п’ятірки, а я — четвірки і коментар: “Артеме, у тебе нудно.” Мене це засмучувало. І з того віку в мене виникла цікавість до мистецтва.

А те, як я став дизайнером — досить безглузда історія. Я розмальовував стіни в школі, а моя старша сестра, яка на той час вже навчалася в Дніпрі, познайомилася з хлопцями-програмістами. Я приїжджав до неї в гості і з захопленням дивився на цих хлопців. Сидів, малював графіті у своєму блокноті, а вони, побачивши мої малюнки, сказали про те, що мені потрібно бути дизайнером. Я й не знав хто такий дизайнер! Програмісти сказали, що дизайнер — це той, хто працює в фотошопі. І я думав, що я крутий дизайнер, який підставляє голови в фотошопі.

Але одного разу хлопці сказали, що їм треба намалювати сайт. “Не питання!”, — відповів я й вирішив дізнатися більше про це. Я пішов в академію ШАГ, звідки мене вигнали після першого семестру, тому що не склав програмування.

Однак там я познайомився з викладачем, який став моїм ментором. З часом він відкрив свою студію і взяв мене туди працювати. І що найцікавіше, ми з ним не усвідомлюючи того, робили UX-research. Якщо до нас приходив клієнт, то ми проводили так звані польові дослідження. Ми ходили на підприємство, досліджували всі процеси зсередини в реальному часі.

Ось, мабуть, так почався мій шлях дизайнера. Коли у нашій компанії почалася криза, я почав працювати у веб-студіях і самостійно напрошуватися до клієнтів, щоб з ними пережити їхні робочі процеси. Напевно, тоді зародилося розуміння, що найголовніше питання, яке має бути в UX-дизайнера — це чому. Усі UX-дизайнери мають бути такими маленькими чомусиками.

Чим відрізняються UX-дизайн та UI-дизайн?

UX-дизайн — це чому, а UI-дизайн — це як буде виглядати. UI для мене є справою смаку. Але будь-який дизайнер має розбиратися і в тому, і в тому. Дуже важливо бути на одній хвилі з UIщиком, адже те, що ти собі уявив, він може візуалізувати й втілити в життя.

Був такий період в дизайні країн СНД, коли сприймалися лише картинки. Тобто ти міг днями працювати над однією іконкою, щоб вона була ідеальною, а для чого це все робилося, власне кажучи, чому, ніхто над цим не задумувався. По суті, тоді дизайн був беззмістовний, просто набір красивих картинок і більш нічого. Дизайн — це інструмент, який перш за все приносить замовнику прибуток. Кожен хоче розвивати свій бізнес та отримувати більший прибуток, тому UX-дизайнер ніби адвокат між бізнесом і користувачем. З одного боку він захищає бізнес-цілі клієнта, з іншого — потреби користувача, враховуючи технологічні можливості.

Які головні тренди UX-дизайну 2018 року?

UX-дизайн — це класика, як костюм, тут трендів немає. Є базові речі: користувач повинен робити свою роботу та покривати свої потреби без помилок. Основний тренд, який ніколи не зміниться — це ефективність та практичність. UX-дизайн — це сукупність таких інструментів, які ви можете використовувати, щоб отримати інформацію. Можуть бути якісь незначні тренди — нові підходи до вивчення інструментів.

Наприклад, два підходи до співпраці: Jobs To Be Done (головне те, що потрібно зробити користувачу) та метод персон (головне — розуміти особливості користувача). Jobs To Be Done — це новий підхід, який наразі набирає прихильників, однак вибір методу залежить від проекту та особистих уподобань дизайнера.

Чи на першому місці для Вас дизайн?

Ні. Я не можу назвати дизайн роботою, це, скоріше за все, хобі, яке приносить мені прибуток. Дизайн — це круто, мені подобається вивчати психологію людей, досліджувати їхні думки.

Неможливо все життя працювати, скільки би ти не заробляв, все одно тобі буде мало. Можливо, це пов’язано з нашим менталітетом. Потрібно кайфувати, подорожувати, спілкуватися з новими людьми. Найголовніше — це твій особистий розвиток.

Розкажіть про своє хобі.

Хобі маю дуже багато. Раніше перше місце в мене займав американський футбол. Я навіть переїхав до Києва через це захоплення. Мені тоді не було де жити, але, на щастя, я мав гарну команду, яка мене прихистила.

Зараз американський футбол відійшов. Тепер я просто займаюся спортом. Обожнюю сноуборд, чекаю з нетерпінням пори, коли можна буде поїхати в гори. Моя мрія — це місце, де з одного боку океан, і можна серфити, а з іншого — гори, де можна кататися на борді. Відкрию там власну веб-студію або магазинчик з продажу серф- чи сноубордстафу і кайфуватиму від життя.

Як Ваше хобі допомагає Вам у роботі?

Будь-який спорт допомагає зняти стрес та відволіктися від робочого процесу. Ти маєш кудись дівати свою енергію від щоденної рутини. Це викид всього негативу, і дуже гарно перемикатися і повертатися до мислення зі свіжою головою.

Дизайн — це стрес?

Дизайн — це божевільний стрес, коли ти не можеш дійти згоди з замовником: говориш, що тут так не має бути, наводиш аргументи, докази та результати досліджень, а він відстоює свою думку. Але також є моменти, коли дизайн — це кайф. Був один проект, коли ми працювали з проблемами суїцидного характеру: розробили додаток, створили сайт. Співпрацювали із однією благодійною організацією, яка допомагала уникнути таких проблем. Коли твоя робота рятує чиїсь життя — це круті відчуття.

Якими своїми проектами Ви пишаєтесь найбільше?

Мабуть, це моя робота в Ірландії з Ryanair. У мене не було жодних обмежень. Я хотів зробити якесь дослідження чи тестування — і робив його. Це стосовно мого кайфу.

А як UX-дизайнер, я пишаюся роботою з 911. Вони приймають виклики від населення, а потім передають їх поліції. Спочатку мені було весело, коли я прийшов і побачив, що у них тут таке все старе: от ми зараз намалюємо їм все нове в останніх трендах!

Але потім, коли я майже на собі відчув всю їхню роботу, починаючи від дзвінків бабусі, яка скаржиться на свого онука, який не хоче йти в школу, і закінчуючи перестрілками та вбивствами, я зрозумів, що всі тренди відходять на задній план. Людина сидить перед 5 моніторами і приймає купу дзвінків, і вона є просто універсальною. Я розумів, що будь-яка помилка в проекті може коштувати чийогось життя, і відчував велику відповідальність. Я помітив, що вони майже не користуються мишкою, а юзають тільки клавіатуру. Тому почав спрощувати інтерфейс, робити його максимально зручним. І кардинально змінив думку щодо таких проектів.

Щоб зробити класний проект, потрібно його пережити на власному досвіді, чи не так?

Безсумнівно, для UX-дизайнера найважливішою є емпатія. Те, що ти відчуваєш до людей, і як ти це відчуваєш. Потрібно поставити себе на місце будь-якої людини і зрозуміти, для чого це потрібно. Необхідно покопатися до останнього "чому" і знайти головну суть.

Як UX-дизайнер “підтримує себе в формі”? Які ресурси розвитку можете порадити?

Є така штука, як інтернет. Зараз є купа ресурсів і платформ. Просто вбиваєте в гуглі і читає, досліджуєте, питаєте, знаходите людей у Facebook, Instagram.
Взагалі, я вважаю, що університет у пострадянскьому просторі для UX зараз не потрібен, можна займатися самоосвітою. Отримати базові знання в інтернеті, а потім їх практикувати. Головне, щоб ви мали бажання. І ще дуже круто мати людину, яка б була вашим наставником і допомагала чи консультувала вас із різних питань.

Чому Ви вирішили викладати в Meat Study?

У моєму житті настав такий момент, коли я вирішив, що мені необхідно поділитися своїми знаннями та досвідом. З’явилося дуже багато проектів, якими я хотів поділитися зі студентами. Необхідно доносити те, що, наприклад, картинки на Dribbble — це не завжди круто. Так, вони красиві, але ніякої користі для людей вони не приносять. Тому треба допомагати людям. Передати ті знання та ту інформацію, яку я знаю — я вважаю своїм обов’язком.

Які особисті якості повинен мати UX-дизайнер?

Допитливість, дослідження психології людини. Важлива також емпатія, і звичайно докопуватися до суті, запитувати: “чому, чому, чому?”.

Які поради Ви можете дати молодим UX-дизайнерам, які тільки починають свій шлях?

Перш за все, знайти свого ментора, того, хто буде вас навчати та давати поради. Вивчати англійську, тому що про UX-дизайн російськомовних ресурсів дуже мало. А знаючи англійську, можна в соцмережах знайти іноземних дизайнерів й ставити їм будь-які питання.
По-третє, знаходити зв’язки, тому що без зв’язків зараз нікуди.
І останнє: не бійтеся нічого і йдіть вперед!